Головна сторінка бізнес-порталу "Леонорм"

LeoMetr 2

Перевірити актуальність нормативних документів, якими користується Ваше підприємство!

КОНТАКТИ НОВИНИ РЕЄСТРАЦІЯ МАГАЗИН НОРМАТИВНІ АКТИ ПОШУК Сторінка "ЛЕОНОРМ" на facebook (RUS)

чинний з 06.12.2020

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приєднання України до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології

Верховна Рада України постановляє:

Приєднатися до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології, учиненої 12 жовтня 1955 року в м. Париж, яка набирає чинності для України через тридцять днів після здачі на зберігання її документа про приєднання (додається).

 

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
5 листопада 2020 року
N 998-IX

 

 

КОНВЕНЦІЯ
про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології

м. Париж, 12 жовтня 1955 року

(змінена у січні 1968 року згідно з поправкою до статті XIII)

Офіційний переклад.

Держави, які є сторонами цієї Конвенції, бажаючи вирішити на міжнародному рівні технічні та адміністративні проблеми, що виникають при використанні засобів вимірювальної техніки, і усвідомлюючи важливість координації своїх зусиль для досягнення цієї мети, погодилися заснувати Міжнародну організацію законодавчої метрології, визначену таким чином:

РОЗДІЛ I
ЦІЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Стаття I

Цим документом засновується Міжнародна організація законодавчої метрології. Організація має на меті:

1) утворити центр документації та інформації:

- по-перше, про різні національні установи з питань нагляду та контролю за засобами вимірювальної техніки, які підлягають або можуть підлягати законодавчому регулюванню;

- по-друге, про зазначені вище засоби вимірювальної техніки, з точки зору їх концепції, конструкції та використання;

2) перекладати та опубліковувати тексти законодавчих вимог щодо засобів вимірювальної техніки та їх використання, які є чинними в різних державах, включаючи всі тлумачення, що випливають із конституційного та адміністративного права цих держав, які є необхідними для повного розуміння цих вимог;

3) визначати загальні принципи законодавчої метрології;

4) вивчати з метою уніфікації методів та правил наявні у законодавчій метрології проблеми законодавчого та регуляторного характеру, вирішення яких має міжнародне значення;

5) розробити типові проєкти законів та підзаконних актів щодо засобів вимірювальної техніки та їх застосування;

6) розробити проєкт організаційної структури типової служби з нагляду та контролю за засобами вимірювальної техніки;

7) визначити необхідні та достатні характеристики та вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки для того, щоб їх було схвалено Державами-членами та рекомендовано до застосування на міжнародному рівні;

8) сприяти зміцненню зв'язків між установами з мір та ваг або іншими установами, відповідальними за законодавчу метрологію, Держав-членів Організації.

РОЗДІЛ II
СТАТУТ ОРГАНІЗАЦІЇ

Стаття II

Членами Організації є Держави, які є сторонами цієї Конвенції.

Стаття III

Організація включає:

- Міжнародну конференцію законодавчої метрології;

- Міжнародний комітет законодавчої метрології;

- Міжнародне бюро законодавчої метрології,

які розглядаються нижче.

Міжнародна конференція законодавчої метрології

Стаття IV

Конференція має на меті:

1) вивчати питання, які стосуються діяльності Організації, та приймати всі рішення щодо них;

2) забезпечити створення керівних органів, завданням яких є виконання роботи Організації;

3) вивчати та затверджувати доповіді, представлені після завершення їх роботи різними законодавчими метрологічними органами, створеними відповідно до цієї Конвенції.

Усі питання, які стосуються законодавства та органів управління конкретної держави, виключаються з компетенції Конференції, за винятком конкретного запиту цієї держави.

Стаття V

Держави, які є сторонами цієї Конвенції, беруть участь у Конференції в якості членів, повинні бути представлені на ній, як це передбачено статтею VII, та виконувати обов'язки, визначені Конвенцією.

Окрім членів участь у Конференції в якості Кореспондентів можуть брати:

1) держави або території, які не можуть або поки що не бажають бути учасниками Конвенції;

2) міжнародні об'єднання, діяльність яких пов'язана з діяльністю Організації.

Кореспонденти не є представленими на Конференції, але можуть делегувати на неї спостерігачів, які матимуть виключно право дорадчого голосу. Вони не зобов'язані платити внески як Держави-члени, але повинні оплатити витрати за надання певних послуг, на які вони можуть зробити заявку, а також витрати на підписку публікацій Організації.

Стаття VI

Держави-члени зобов'язані надавати Конференції всю наявну у них документацію, яка, на їх думку, може дозволити Організації виконувати покладені на неї завдання належним чином.

Стаття VII

Держави-члени делегують на засідання Конференції офіційних представників у кількості не більше трьох. За можливості, один із них повинен бути посадовою особою установи з мір та ваг або іншої установи з питань законодавчої метрології.

Лише один з них має право голосу.

Ці делегати не повинні наділятися "повноваженнями", крім як на прохання Комітету у виняткових випадках та щодо чітко визначених питань.

Кожна держава несе витрати, пов'язані з її представництвом на Конференції.

Члени Комітету, які не були делеговані своїми урядами, мають право брати участь у засіданнях в якості радників.

Стаття VIII

Конференція приймає рішення стосовно рекомендацій щодо спільних дій Держав-членів у сферах, зазначених у статті I.

Рішення Конференції набирають чинності, якщо кількість присутніх Держав-членів становить не менше двох третин від загальної кількості Держав-членів і якщо вони отримали мінімум чотири п'ятих поданих голосів. Кількість поданих голосів має становити принаймні чотири п'ятих від кількості присутніх Держав-членів.

Утримання від голосування та незаповнені або пусті бланки бюлетенів не вважаються поданими голосами.

Рішення невідкладно направляються Державам-членам для інформації, розгляду та рекомендацій.

Держави-члени зобов'язуються виконувати ці рішення, наскільки це можливо.

Проте під час будь-якого голосування з питань щодо організації, управління, адміністрування та регламенту роботи Конференції, Комітету та Бюро або будь-яких аналогічних питань, абсолютної більшості достатньо для негайного виконання відповідного рішення, при чому мінімальна кількість присутніх членів і мінімальна кількість поданих голосів лишаються такими ж, як це зазначено вище.

У випадку рівного розподілу голосів, голос Держави-члена, делегат якої займає посаду голови, має вирішальне значення.

Стаття IX

Конференція обирає серед своїх членів на період кожної зі своїх сесій Президента та двох Віцепрезидентів, до яких долучається Директор Бюро як секретар.

Стаття X

Конференція збирається не рідше, ніж один раз на шість років за скликанням Президента Комітету або у випадку неможливості за скликанням Директора Бюро, якщо останній отримає прохання не менше ніж від половини членів Комітету.

Після закінчення своєї роботи Конференція визначає місце та дату своїх наступних зборів або доручає це Комітету.

Стаття XI

Офіційною мовою Організації є французька мова.

Однак Конференція може передбачити використання однієї чи кількох інших мов для роботи та дебатів.

Міжнародний комітет законодавчої метрології

Стаття XII

Відповідальним за виконання завдань, передбачених статтею І, є Міжнародний комітет законодавчої метрології - робочий орган Конференції.

Стаття XIII

Комітет складається з представників кожної з Держав-членів Організації.

Ці представники призначаються урядом своєї країни.

Вони повинні бути посадовими особами установи, яка займається засобами вимірювальної техніки, або бути наділеними повноваженнями у сфері законодавчої метрології.

Вони припиняють бути членами Комітету, як тільки перестають відповідати вищенаведеним умовам, після чого відповідні уряди повинні призначати представників їм на заміну.

Вони надають сприяння Комітетові своїм досвідом, порадами та роботою, але не залучають до цього свій уряд чи адміністрацію.

Члени Комітету беруть участь у засіданнях Конференції в якості радників. Вони можуть бути одним із делегатів свого уряду на Конференції.

Президент може запрошувати на засідання Комітету в якості радника будь-яку особу, участь якої він вважає доцільною.

Стаття XIV

Особи, які зробили певний внесок у розвиток науки або промисловості у сфері метрології, або колишні члени Комітету можуть за рішенням Комітету отримати звання почесного члена. Вони можуть брати участь у засіданнях в якості радників.

Стаття XV

Комітет обирає зі свого складу Президента, першого та другого Віцепрезидентів строком на шість років з правом переобрання. Однак, якщо їх мандат закінчується в період між двома сесіями, він автоматично подовжується до другої з цих сесій.

Директор Бюро приєднується до них як секретар.

Комітет може делегувати деякі зі своїх обов'язків Президенту.

Президент виконує завдання, делеговані йому Комітетом, і замінює Комітет у разі прийняття невідкладних рішень. Він доводить ці рішення до відома членів Комітету та звітує про них перед членами Комітету в найкоротші терміни.

За умови виникнення питань, що становлять спільний інтерес для Комітету та суміжних організацій, Президент представляє Комітет у цих організаціях.

У разі відсутності, неможливості виконання своїх обов'язків, припинення повноважень, відставки або смерті Президента, його обов'язки тимчасово виконує перший Віцепрезидент.

Стаття XVI

Комітет збирається не рідше, ніж один раз на два роки на вимогу Президента або, за неможливості, за скликанням директора Бюро, якщо останній отримає запит від щонайменше половини членів Комітету.

За винятком особливих обставин, чергові сесії відбуваються в країні, де знаходиться штаб-квартира Бюро.

Проте засідання з інформаційною метою можуть відбуватися на території будь-якої з Держав-членів.

Стаття XVII

Члени Комітету, які не мають можливості бути присутніми на засіданні, можуть делегувати свій голос одному зі своїх колег, який буде їх представником. У такому випадку один член не може мати окрім власного голосу більше двох інших голосів.

Рішення приймаються, якщо кількість присутніх і представлених членів становить щонайменше три чверті від кількості осіб, призначених членами Комітету, і якщо проєкт підтримано мінімум чотирма п'ятими поданих голосів. Кількість поданих голосів повинна становити щонайменше чотири п'ятих кількості присутніх і представлених на сесії.

Утримання від голосування та незаповнені або зіпсовані бланки бюлетенів не вважають поданими голосами.

У період між сесіями та в окремих особливих випадках Комітет може проводити наради шляхом листування.

Резолюції, прийняті в такий спосіб, набирають чинності, якщо всім членам Комітету було надано можливість висловили свою думку і якщо резолюцію було затверджено одноголосно, за умови, що кількість поданих голосів становитиме не менше дві третіх від кількості призначених членів.

Утримання від голосування та незаповнені або зіпсовані бланки бюлетенів не вважаються поданими голосами. Неподання голосу в терміни, встановлені Президентом, розглядається як утримання від голосування.

Стаття XVIII

Комітет доручає проведення спеціальних навчань, експериментальних досліджень і лабораторних робіт уповноваженим установам Держав-членів після отримання від них попередньої офіційної згоди. Якщо такі завдання вимагають певних витрат, в угоді зазначають, яку частину таких витрат відшкодовує Організація.

Директор Бюро координує та організовує таку роботу.

Комітет може доручити певні завдання, на постійній чи тимчасовій основі, робочим групам або технічним чи юридичним експертам, які діють згідно з встановленим ним порядком. Якщо такі завдання передбачають виплату будь-якої винагороди чи компенсації, Комітет визначає суми таких виплат.

Директор Бюро виконує обов'язки секретаріату для таких робочих груп або груп експертів.

Міжнародне бюро законодавчої метрології

Стаття XIX

Діяльність Конференції та Комітету забезпечує Міжнародне бюро законодавчої метрології під керівництвом та контролем Комітету.

Бюро відповідає за підготовку засідань Конференції та Комітету, встановлення зв'язків між різними членами цих органів та підтримку відносин з Державами-членами або з Кореспондентами та їхніми відповідними установами.

Воно також відповідає за проведення спеціальних навчань та робіт, визначених у статті I, а також за ведення протоколів та видання Бюлетеня, який надсилається безкоштовно Державам-членам.

Бюро утворює центр документації та інформації, передбачений статтею I.

Комітет і Бюро несуть відповідальність за виконання рішень Конференції.

Бюро не проводить експериментальних досліджень чи лабораторних робіт. Проте воно може мати у своєму розпорядженні демонстраційні зали, належним чином обладнані для вивчення конструкції та роботи деяких приладів.

Стаття XX

Штаб-квартира Бюро знаходиться у Франції.

Стаття XXI

Персонал Бюро включає Директора та помічників, призначених Комітетом, а також постійних чи тимчасових працівників або агентів, яких залучає директор.

Персонал Бюро та у разі потреби експерти, згадані у статті XVIII, отримують винагороду. Вони отримують оклад або заробітну плату чи компенсацію, розмір яких визначає Комітет.

Положення про Директора, помічників та працівників або агентів визначається Комітетом, зокрема щодо умов найму, роботи, дисципліни та виходу на пенсію.

Директор призначає, звільняє або відкликає агентів та працівників Бюро, за винятком тих випадків, коли це стосується помічників, призначених Комітетом, до яких такі самі заходи можуть застосовуватись лише за рішенням Комітету.

Стаття XXII

Директор несе відповідальність за роботу Бюро під контролем та керівництвом Комітету, якому він підпорядковується і якому він повинен надавати звіт про діяльність на кожній черговій сесії.

Директор збирає надходження, формує бюджет, несе відповідальність за всі виплати працівникам та витрати, що стосуються обладнання, розпоряджається бюджетними коштами.

Директор є за посадою секретарем Конференції та Комітету.

Стаття XXIII

Уряди Держав-членів заявляють, що Бюро визнається суспільно корисним органом, має цивільну правоздатність і, як правило, користується привілеями та пільгами, які надаються міжурядовим органам відповідно до чинного законодавства кожної Держави-члена.

РОЗДІЛ III
ФІНАНСОВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXIV

Конференція протягом фінансового періоду, що дорівнює інтервалу між сесіями, приймає рішення щодо:

- загальний обсяг асигнувань, необхідних для покриття операційних витрат Організації;

- щорічний обсяг асигнувань, що підлягають резервуванню для покриття надзвичайних обов'язкових витрат та забезпечення виконання бюджету у випадку недостатності надходжень.

Асигнування розраховуються у золотих франках. Паритет між золотим франком та французьким франком має бути таким, який установлено Банком Франції.

Упродовж фінансового періоду Комітет може звернутися до Держав-членів, якщо він вважає, що збільшення асигнувань є необхідним для виконання зобов'язань Організації або у зв'язку зі зміною економічних умов.

Якщо після закінчення фінансового періоду Конференція не змогла зібратися на засідання або на засіданні був відсутній необхідний кворум, фінансовий період подовжується до наступної повноважної сесії. Початково затверджені асигнування збільшуються пропорційно тривалості такого подовження.

Упродовж фінансового періоду Комітет у межах затверджених асигнувань визначає суму своїх операційних витрат на бюджетні періоди, тривалість яких дорівнює інтервалу між його сесіями. Він контролює розміщення наявних коштів.

Якщо після завершення бюджетного періоду Комітет не зібрався на засідання або на засіданні був відсутній необхідний кворум, Президент та Директор Бюро приймають рішення про подовження використання до наступної повноважної сесії всього або частини бюджету за попередній період, який закінчився.

Стаття XXV

Директор Бюро уповноважений приймати та здійснювати на власний розсуд оплату операційних витрат Організації.

Він не має права:

- здійснювати непередбачені витрати;

- запозичувати з резервних асигнувань кошти, необхідні для забезпечення виконання бюджету у разі недостатності надходжень, без попереднього отримання на це згоди Президента Комітету.

Бюджетні надлишки можуть бути використані упродовж усього фінансового періоду.

У питаннях розпорядження бюджетними коштами Директор підпорядковується Комітету, який розглядає ці питання на кожній своїй сесії.

По завершенню фінансового періоду Комітет подає Конференції звіт про бюджетні витрати.

Конференція приймає рішення щодо цільового призначення бюджетних надлишків. Сума цих надлишків може дозволити відповідне зменшення суми внесків Держав-членів або може бути додана до резервних асигнувань.

Стаття XXVI

Витрати Організації покриваються:

1) щорічними внесками Держав-членів.

Загальна сума внесків на певний фінансовий період визначається відповідно до затвердженої Конференцією суми асигнувань з урахуванням оцінки надходжень згідно з пунктами 2 - 5, зазначеними нижче.

Для визначення відповідних часток внесків Держави-члени поділяються на чотири категорії відповідно до загальної чисельності населення держави та територій, які вона представляє:

категорія 1: чисельність населення до 10 млн включно;

категорія 2: чисельність населення понад 10 млн до 40 млн включно;

категорія 3: чисельність населення понад 40 млн до 100 млн включно;

категорія 4: чисельність населення понад 100 млн.

Чисельність населення округлюють до меншого цілого числа мільйонів.

Якщо ступінь використання засобів вимірювальної техніки у будь-якій державі нижчий від середнього, то така держава може подати заяву для переміщення її у нижчу категорію замість тієї, до якої вона відноситься за чисельністю населення.

Залежно від категорії частки пропорційні 1, 2, 4 та 8.

Частка внеску Держави-члена рівномірно розподіляється упродовж усіх років фінансового періоду з метою визначення її річного внеску.

З метою створення безпечного резерву для компенсації будь-яких коливань надходжень, Держави-члени погоджуються робити авансові внески в рахунок їх майбутніх річних внесків. Точна сума та тривалість цих авансів визначається Конференцією.

Якщо після завершення фінансового періоду Конференція не зібралася або не змогла провести дебати та прийняти рішення, щорічні внески поновлюються за такими самими ставками до наступної сесії, на якій буде прийнято відповідне рішення;

2) надходженнями від продажів друкованих видань та надання послуг членам-кореспондентам;

3) доходами від вкладення коштів, що складають загальний фонд;

4) внесками на поточний фінансовий період та вступними внесками нових Держав-членів; ретроактивними та вступними внесками поновлених Держав-членів; простроченими внесками Держав-членів, які відновили свої платежі після перерви;

5) за допомогою субсидій, пожертв, надходження благодійних внесків або спадщини та різних надходжень.

Для фінансування спеціальних видів робіт Держави-члени можуть виділяти позапланові субсидії. Вони не включаються до загального бюджету, але розміщуються на спеціальних рахунках.

Річні внески розраховують у золотих франках. Вони сплачуються у французьких франках або в будь-якій конвертованій валюті. Паритет між золотим франком та французьким франком є таким, який установлено Банком Франції, застосовною ставкою є ставка на день здійснення платежу.

Внески сплачуються на початку року Директорові Бюро.

Стаття XXVII

Комітет готує фінансовий регламент на основі викладених вище загальних положень статей XXIV - XXVI.

Стаття XXVIII

Держава, яка стала членом Організації упродовж одного з періодів, зазначених у статті XXXVI, пов'язана із нею до закінчення цього періоду та має з моменту свого приєднання ті самі зобов'язання, що й чинні члени Організації.

Нова Держава-член стає співвласником майна Організації та враховуючи цей факт, сплачує реєстраційний внесок, визначений Конференцією.

Її щорічний внесок розраховується так, якби вона приєдналася 1 січня року, наступного за роком здачі на зберігання документа про приєднання або ратифікаційної грамоти. Її внесок за поточний рік складе стільки ж дванадцятих частин її щорічного внеску, скільки місяців залишиться до кінця року. Цей платіж не змінює розмір внесків, встановлених на поточний рік для інших членів.

Стаття XXIX

Усі Держави-члени, які не сплачували своїх внесків упродовж трьох років поспіль, вважаються офіційно відстороненими та виключаються з переліку Держав-членів.

Водночас становище Держав-членів, які зазнаватимуть фінансових труднощів і тимчасово не матимуть змоги виконувати свої зобов'язання, буде розглядатися Конференцією, яка в окремих випадках зможе надавати їм відстрочки або звільняти від сплати.

Недостатність надходжень внаслідок виключення Держави-члена компенсується за рахунок резервних асигнувань, утворених, як зазначено в статті XXIV.

Держави-члени, які припинили членство за власним бажанням, та Держави-члени, яких було виключено, втрачають усі права на спільне володіння майном Організації.

Стаття XXX

Держава-член, яка припинила членство за власним бажанням, може бути знову прийнято на її прохання. У такому випадку вона вважається новою Державою-членом та повинна сплатити вступний внесок за умови, що її членство було припинено більше п'яти років тому.

Державу-члена, яку було виключено, може бути знову прийнято на її прохання за умови оплати несплачених нею внесків на момент її виключення. Такі ретроспективні внески розраховуються на підставі внесків за роки, що передували її прийняттю. Надалі така держава вважатиметься новою Державою-членом, але її вступний внесок розраховуватиметься з урахуванням її попередніх внесків у визначеній Конференцією частці.

Стаття XXXI

У випадку розпуску Організації її активи, з урахуванням будь-якої угоди, яку може бути укладено між Державами-членами щодо врегулювання їх внесків на дату розпуску, та з урахуванням договірних або набутих прав персоналу, який виконує службові обов'язки або перебуває на пенсії, розподіляються між усіма Державами-членами пропорційно загальній сумі їх попередніх членських внесків.

РОЗДІЛ IV
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXXII

Ця Конвенція залишається відкритою для підписання до 31 грудня 1955 року у Міністерстві закордонних справ Французької Республіки.

Вона підлягає ратифікації.

Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Уряду Французької Республіки, який повідомляє кожній державі, яка підписала цю Конвенцію, про дату такої здачі.

Стаття XXXIII

Держави, які не підписали Конвенцію, можуть приєднатися до неї після закінчення терміну, передбаченого статтею XXXII.

Документи про приєднання здаються на зберігання Уряду Французької Республіки, який повідомляє про дату такої здачі всім Урядам держав, що підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї.

Стаття XXXIV

Ця Конвенція набирає чинності через тридцять днів після здачі на зберігання шістнадцятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання*.

____________
* Конвенція набрала чинності 28 травня 1958 року.

Вона набирає чинності для кожної держави, яка її ратифікує або приєднується до неї після цієї дати, через тридцять днів після здачі на зберігання її ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Уряд Французької Республіки повідомляє кожній з Договірних сторін про дату набрання чинності цією Конвенцією.

Стаття XXXV

Кожна держава в момент підписання, ратифікації або в будь-який інший час може шляхом направлення повідомлення Уряду Французької Республіки заявити про те, що ця Конвенція застосовується до всієї або частини її територій, які вона представляє на міжнародному рівні.

Ця Конвенція застосовується до територій, зазначених у такому повідомленні, починаючи з тридцятого дня після дати отримання Урядом Французької Республіки цього повідомлення.

Уряд Французької Республіки надсилає це повідомлення всім іншим Урядам.

Стаття XXXVI

Ця Конвенція укладається на дванадцять років починаючи з дати набрання нею чинності.

Надалі вона залишатиметься чинною протягом наступних шестирічних періодів для Договірних сторін, які не денонсують її щонайменше за шість місяців до завершення попереднього періоду.

Повідомлення про денонсацію надсилається у письмовій формі Уряду Французької Республіки, який повідомляє про це всім Договірним сторонам.

Стаття XXXVII

Організацію може бути розпущено за рішенням Конференції за умови, що делегати на момент голосування будуть наділені необхідними для цього "повноваженнями".

Стаття XXXVIII

Якщо кількість сторін цієї Конвенції зменшиться до менш ніж шістнадцяти, Конференція може провести консультації з Державами-членами щодо наявності підстав для визнання Конвенції такою, що втратила чинність.

Стаття XXXIX

Конференція може рекомендувати Договірним сторонам поправки до цієї Конвенції.

Будь-яка Договірна сторона, яка приймає поправку, повідомляє про її прийняття у письмовій формі Уряду Французької Республіки, який повідомляє іншим Договірним сторонам про отримання повідомлення про прийняття поправки.

Поправка набирає чинності через три місяці після отримання Урядом Французької Республіки повідомлень про прийняття від усіх Договірних сторін. Коли поправку прийнято усіма Договірними сторонами, Уряд Французької Республіки повідомляє про її прийняття всіх іншим Договірним сторонам, а також урядам, які підписали Конвенцію, інформуючи їх про дату набрання поправкою чинності.

Після набрання чинності поправкою жодний Уряд не може ратифікувати цю Конвенцію або приєднатися до неї без прийняття одночасно цієї поправки.

Стаття XL

Цю Конвенцію складено французькою мовою в одному оригінальному примірнику, який передається до архіву Уряду Французької Республіки, який має надіслати засвідчені копії всім урядам держав, які підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї.

____________


Назад


ПРОДУКЦІЯ ТА ПОСЛУГИ

СУПРОВІД ПРОДУКТІВ

 СИСТЕМИ

ПОСИЛАННЯ

КЛІЄНТИ

ДОПОМОГА

  БД «Електронний Реєстр Технічних регламентів України Нова БД "Нормативно-правові документи ветеринарної медицини"   http://www.germiona.com.ua/  
 

Rambler's Top100

  

Rambler's Top100 

 

Copyright © 2004 - 2021, ЛЕОНОРМ.